Пятница, 29.03.2024, 18:38
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Регистрация | Вход
Меню сайта
Наш опрос
Какое у Вас отношение к рекламе?
Всего ответов: 56
Форма входа
Календарь новостей
«  Июнь 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
"Круглий Двір"
Главная » 2009 » Июнь » 25 » Вирішення конфлікту
Вирішення конфлікту
14:10

У Києві баба Параска, а в Тростянці.... Тетяна

Символом майданних
акцій у Києві трива
лий час була «помаранчева» баба Параска, а в Тростянці таким символом стала Тетяна Пічняк, вуличком вул. маршала Рибалка. Щоб читачу були зрозумілі всі перипетії конфлікту, започаткованого нею, розповімо про них в хронологічному порядку.

Два місяці тому керівник «ЗАТ Баранюк» В. Баранюк, виконуючи постанову виконкому міськради про упорядкування та наведення санітарного стану на прилеглій до підприємства території, почав наводити порядок: вирубав чагарники, бур’яни і посадив ялиночки. Вуличком Тетяна Пічняк негайно пише заяву-скаргу до районної прокуратури. Мовляв, рятуйте, беззаконня. Мета — відстояти 2-3 метри землі від паркану підприємства, самочинно захопленої нею та сусідами.

Виступила Тетяна Пічняк з цього приводу і на сесії міської ради, після якої комісія перевірила скаргу і не знайшла у діях Баранюка криміналу. Не виявив їх і прокурор району.

Претензії земельні переросли у повітряні. Майже два десятки років ЗАТ випалює деревне вугілля, маючи на те всі необхідні законом дозволи, в тому числі і аналіз викидів у повітря. Сам підприємець того не заперечує, що інколи при розпалюванні печі чи різкому пориві вітру дим падає на землю. Щоб уникнути цього, придбав 30-метрову трубу, яку зварили і готувалися встановити. Це вирішило б проблеми жителів цього мікрорайону.

Однак механізм вже запущено і…» пішла писати губернія». Скарги полетіли в усі інстанції в Тростянці, Сум: і на нібито незаконно упорядковану територію, і шкідливі викиди в атмосферу, і (просто жах) — подача непитної, а технічної води з башти ЗАТ населенню.

Не допоміг прокурор, звернулася в районну раду. Депутатська комісія з питань соціального розвитку, охорони навколишнього середовища (голова Є. Анісов) розглянула скаргу жителів. Після неї на підприємство зачастили численні комісії, які перевіряли законність всіх дозвільних документів акціонерного товариства, вздовж і впоперек переміряли його територію, взяли проби води.

Щоб переконати, що вода відповідає нормам питної, а не технічної, як звинувачують скаржники, Баранюк подав її на аналіз навіть у Харківський інститут. У 2008 році закінчилася ліцензія на водопостачання, хоча на прохання міської ради підприємство продовжувало подавати воду мешканцям вулиць. Але після припису з прокуратури було відключено воду.

І доки ця колотнеча велася на управлінському рівні, Тетяна Пічняк не гаяла часу, перетирала на зубах підприємця Баранюка, приводила натовпи нібито невдоволених людей під його будинок. Дивно те, що на повідку цього вуличкома пішли районні спеціалісти (екологія, санстанція), які ще недавно самі дали дозволи на діяльність і висновки про безпеку виробництва. В жодну інстанцію скаржниця не представила документи про те, що в результаті діяльності підприємства жителі почали хворіти. До речі, питання дозволяти чи не дозволяти шкідливе виробництво вирішувалося понад 20 років тому, то чому ж до колишньої влади не було претензій?

Постійна депутатська комісія, взявши на себе роль Катона (грізного викривальника) порекомендувала першому секретарю райкому СПУ В. Поляковському порушити питання про припинення депутатських повноважень депутата міськради Володимира Баранюка, не знаючи, що він не є членом Соцпартії.

Якщо відверто, то не дивують такі пасажі вуличкома Пічняк проти депутата Володимира Баранюка та міського голови Юрія Бови, бо чого чекати від жінки з характером нечуївської баби Параски, за спиною якої на всіх вуличних сходках маячить постать депутата районної ради, голови районної організації Партії Регіонів Олексія Новохатського. Так було і 18 червня, коли представники вулиць Рибалка, Пам ’яті зібралися на сходку, запросивши міського голову Юрія Бову, його заступника Юрія Зайця, директора ЗАТ «Баранюк». Обидві сторони конфлікту висловлювали свої претензії і пропозиції.

У день зборів голова РДА С.Бабич провів нараду за участю спеціалістів районних і запрошених обласних служб. Ставив питання, не як дати воду людям, а як забрати водонапірну башту у ЗАТ «Баранюк». На неможливості цього наголосив сам прокурор. Це остудило голови і було доручено вирішити питання водопостачання вулиці Ю.Бові, який запросив голову РДА на сходку. Той відмовився, зіславшись на зайнятість.

На цей час Баранюк по добрій волі уже демонтував випалювальні печі, одержав висновок експертизи води, яка по всіх показниках, крім одного (трохи завищений вміст заліза) відповідає вимогам питної. Під час сходки виявилось, що мешканці вулиці Рибалка приховували дійсні показники використання води (на сміх курям, у сім’ях з 4-5 чоловік, у двоповерхових котеджах з туалетом, ванною, беручи воду для миття машини, поливу) використовували за місяць… 2-3 куби води. Дехто взагалі відмовлявся платити, виправдовуючи свою поведінку нібито технічними якостями води. Вірили на слово користувачам, бо ж на підприємстві не передбачено в штаті контролера через те, що водонапірна башта призначена в основному тільки для підприємства.

Пояснивши людям ситуацію, що склалася (міська рада не має права зобов’язати керівника акціонерного товариства забезпечувати населення водою), міський голова порадив обом сторонам знайти порозуміння, зробити один одному крок назустріч, а не нагнітати ситуацію. Однак вуличком Тетяна Пічняк та ще кілька «активістів» вулиці Рибалка були непримиренними, перебивали виступаючих, викрикували, слухати не хотіли, вимагали одне: «Дай нам воду», хоча напередодні Т. Пічняк всім заявляла, що прекрасно може обійтися без води. Ось така неординарність. Далі завелися в обопільних звинуваченнях вже один проти одного, пересварившись, самі жителі вулиць.

Тиша запанувала лише тоді, коли став говорити Володимир Баранюк. А говорити йому було про що, надто багато образ нанесли люди. Всі корисні для громади депутатські починання Баранюка, упорядкування кладовища, освітлення вулиці Рибалка обернулися для нього скаргами і наклепами у районній газеті «Новини Тростянеччини. А він, зціпивши зуби, косив бур’яни і вивозив сміття, витрачав кошти товариства на ремонт водомережі, постачав, виявляється без ліцензії питну воду населенню, за що був оштрафований.

Своєю агресією люди створили собі проблему. Не самі, а руками окремих політичних сил, які «стрижуть» на штучно створених конфліктах свої адміністративні і політичні дивіденди. Чому на жодних вуличних зборах по заявах жителів не були присутні районні керівники? Відповідь лежить на поверхні: щоб затюкати керівника і депутата міськради Володимира Баранюка, не дати йому працювати, скомпрометувати в очах громадськості, а заодно і міського голову Юрія Бову.

Не хочеться коментувати істеричних заяв Тетяни Пічняк, але в усій затіяній нею тяганині є два позитивних моменти: майже у кожного жителя вулиці маршала Рибалка виявлено порушення забудови («прихватизації» вулиці) і санітарних норм.

Районна СЕС перевірила якість води у колодязях на вулицях Рибалка, Пам’яті, Комінтерна на відповідність води державним вимогам правил санітарії і норм. Благополучним виявився лише один колодязь, в решті вміст нітратів перевищує допустимі норми у кілька разів, в колодязі на вул. Маршала Рибалка індекс бактерійної групи кишкових паличок в 25 разів перевищує допустимі норми, тобто вода забруднена мікроорганізмами, а з башти іде чиста вода. Як кажуть, не було б щастя та нещастя допомогло.

Не гуде більше вулиця, збурена чомусь від лютої ненависті вуличкомом Т. Пічняк. Який же висновок напрошується? Злоба, заздрість, брехня, ніби смог (туман з димом) стоїть серед людей. І весь цей негатив настроїв спритні політикани спрямували у своїх інтересах.

Маємо сказати і про те, що непривабливу роль у всій цій брудній колотнечі відіграла районна газета «Новини Тростянеччини», яка звила на своїх сторінках кубло дезінформації. Колеги зі слів вуличкома, не підкріплених документами, огуджують директора ЗАТ В. Баранюка. «Творчий» доробок газети на цю тему жалюгідний. А слід би хоч після всього сказати правду, що територія ЗАТ не розширюється, як пише «НТ» (№30), а, навпаки, зменшилася з 16355 м. кв. до 15431 м. кв, що вода не технічна, а одна з найякісніших у місті. На превеликий подив газета жодним словом не обмовилася про техногенну ситуацію, яку днями створив для жителів електрозаводського виселку голова згаданої комісії райради Євген Анісов, відключивши у спеку електропостачання КНС і очисних споруд, у відповідь на рішення сесії міськради про підвищення його підприємству плати за землю. Ситуація вирішилася у кабінеті міського голови і пройшла непоміченою повз районних керівників і газету.

У газети не повинно бути обхідних шляхів, хитрих стежок і провулочків, преса служить одному: народу, правді і добру. Тому правильно говорили жителі вулиці Пам’яті, що треба і скаржникам, і газетярам набратися мужності і мудрості і спростувати брудну і безглузду «творчість» на сторінках газети стосовно ЗАТ «Баранюк».

Тамара Смілянська

Просмотров: 1494 | Добавил: sadovnychyi | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 1
1 jefHepeBall  
0
Пропущено изрядно запятых, но на интересность сообщения это никак не повлияло

Имя *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024