Вторник, 16.10.2018, 17:34
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Каталог статей | Регистрация | Вход
Меню сайта
Категории каталога
Мои статьи [74]
Наш опрос
Какое у Вас отношение к рекламе?
Всего ответов: 55
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
"Круглий Двір"
Главная » Статьи » Мои статьи

Служба зайнятості в умовах фінансової кризи

У листопаді служба зайнятості працевлаштувала 78 осіб. Навіть за часів найжорстокішої кризи на початку 90-х років працевлаштування не припинялося. У нас база вакансій зі 105 зменшилася до 53, але вакансії все ж - таки є!

Ці вакансії не задовольняють людей до певної пори. Життя змусить – людина піде на ту роботу, яка є, піде для того, щоб нагодувати свою сім’ю. Грамотному, професійному працівникові не загрожує ніяка криза, йому завжди знайдеться високооплачувана робота. Професія токаря, газозварника буде затребувана завжди. Криза приходить і закінчується, але без розвиненого матеріального виробництва, причому такого, що базується на сучасних технологіях, ніяка економіка не підніметься. Гідні умови праці, сучасна техніка, висока зарплата, соціальний пакет на підприємствах — ось складові престижності робочих спеціальностей.

Ситуація у службі зайнятості на сьогодні

Службою зайнятості підготовлено відповідний законопроект №3344 “ Про заходи з соціального захисту населення від наслідків світової фінансової кризи “, який ухвалено Верховною Радою у першому читанні. Заходи, які передбачає закон, направлені на матеріальну і соціальну підтримку людей. Робиться це для того, щоб не повторити помилку 90-х років, коли ми втратили цілі галузі, і до цих пір не можемо їх відновити.

Державну службу зайнятості сьогодні, в першу чергу, турбує фінансування. Річ у тому, що фонд соціального страхування не фінансується з державного бюджету, кошти ми отримуємо з відрахувань від страхових внесків. Кожен працівник відраховує 0,3% і працедавець 1,5%, тобто загалом страховий тариф складає 1,8% від фонду заробітної плати. Істотне зростання чисельності незайнятих громадян, при одночасному скороченні робочих місць неминуче приведе до значного зростання витрат Фонду. За попередніми розрахунками, очікується виникнення дефіциту бюджету Фонду у розмірі 1,8 млрд. гривень.

Програми, які розробляє служба зайнятості для попередження ситуації, коли слідом за економічною кризою, може нагрянути соціальна.

Щоб не допустити такого розвитку подій, Міністерством праці і Державним центром зайнятості розроблено проект відповідного закону. Цим законопроектом передбачено три основні моменти. Перший – виплата коштів з часткового безробіття. Це означає, що людина, яка втрачає до 70% робочого часу, залишається на підприємстві, отримує у нас допомогу з безробіття. Другий момент стосується збереження трудового потенціалу— найбільш кваліфікованої частини працівників у працедавця на підприємстві – це токарі, фрезерувальники, інші робочі спеціальності. Уявіть, скільки потрібно готувати людину, яка стоїть біля доменної печі, - це 3 – 4 роки. Будь-який верстат чи доменна піч без людини – це шматок металу. Як зберегти такого спеціаліста? Для цього вводяться поняття інтервенційної зайнятості – людина залишається на підприємстві, але виконує не властиві їй види робіт, наприклад, чистить і ремонтує ту ж доменну піч. У свою чергу, Фонд соціального страхування на випадок безробіття компенсує працедавцеві протягом півроку прожитковий мінімум для цього працівника, щоб тільки він залишався на підприємстві. І третє – це професійна перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників прямо у працедавця, коли працівник не розриває трудові відносини, з відшкодуванням працедавцеві відповідних витрат за рахунок коштів нашого фонду.

Дії служби зайнятості при порушенні трудового законодавства з боку працедавців

Подання даних про скорочення чисельності працівників перебуває під постійним контролем державної служби зайнятості. Законодавством передбачено, що у разі не надання підприємством такої інформації або порушення термінів її надання, на підприємство накладається штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці засоби використовуються для фінансування заходів щодо працевлаштування і соціального захисту громадян.

14 листопада 2008 року підписаний регламент з Держнаглядпраці щодо посилення відповідальності працедавців за невиконання КЗПП. Відповідно до цього регламенту, у разі, якщо районний центр зайнятості отримує сигнал про масові звільнення на підприємстві, тобто мінімум 10% працівників підприємства, і якщо такі факти з’являються, він проводить перевірку цього підприємства.

Сьогодні кожна людина, яка має скарги на працедавця, може безпосередньо звернутися в службу зайнятості. Тут же буде забезпечено прямий контакт із державною інспекцією праці, яка наділена функціями накладення штрафів, зупинки підприємства і подачі документів в прокуратуру про порушення кодексу законів про працю. Працює гаряча лінія ( 8-800-50-50-600), де можна отримати консультації з питань дотримання законодавства про працю. Але головне завдання - не покарати працедавця, а попередити подальше погіршення ситуації, розбазарювання трудового потенціалу, щоб люди не виїжджали працювати за кордон.

Рекомендації служби зайнятості працюючим громадянам, які знаходяться перед ймовірністю скорочення

Якщо Вас скорочують, то повинні повідомити про це за два місяці і видати вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати за один місяць. Впродовж цього місяця людина може приходити в службу зайнятості, підбирати собі роботу, але матеріальної підтримки за цей місяць від служби зайнятості людина ще не отримує.

Другий варіант – заява за власним бажанням. Це найгірший варіант для найманого працівника, тому що в цьому випадку виплата допомоги з безробіття відкладається на 90 днів. І третє – звільнення за згодою сторін – людина приходить до служби зайнятості, і якщо за 7 днів від моменту її реєстрації працівники служби зайнятості не підібрали роботу, то вона отримує статус безробітного, їй виплачується матеріальна підтримка. Така людина може пройти перенавчання за направленням служби зайнятості за рахунок коштів страхового фонду.

Розмір допомоги з безробіття диференційований і залежить від заробітної плати, яку працівник отримував впродовж останнього року, а також від страхового (тобто фактичного трудового) стажу. Проте максимальний розмір допомоги обмежений. Він не може бути вищим, ніж середня заробітна плата в даному регіоні. Мінімальна допомога з безробіття становить 360 грн. для незастрахованих і 500 грн. – для застрахованих осіб.

Сергій Деркач, директор Тростянецького центру зайнятості

Категория: Мои статьи | Добавил: sadovnychyi (17.01.2009)
Просмотров: 818 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2018