Персональный сайт

Віват, Ростислав!

sadovnychyi — Thu, 18 Feb 2010 10:28:42 GMT

Керівник області Микола ЛАВРИК вручив стипендії голови ОДА обдарованим учням – переможцям олімпіад, турнірів, конкурсів і спортивних змагань.
Щомісячну стипендію 500 грн. надано 45 найкращим учням Сумщини, які виявили особливі успіхи в навчанні, творчі здібності та показали відмінну спортивну підготовку.
Серед цих дітей – переможці учнівських олімпіад з загальноосвітніх дисциплін та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт членів Малої академії наук, переможці професійних, мистецьких і спортивних конкурсів.
32 призових місця – такий результат участі учнів Сумщини у IV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2009 році. 16 учасників стали переможцями всеукраїнського конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт членів Малої академії наук України.
Сьогодні до обласного банку «Обдарованість» внесено дані про понад 4 тисячі юних дарувань. Зокрема, з них 381 – переможець обласного етапу всеукраїнських учнівських олімпіад з загальноосвітніх дисциплін, 1100 – слухачі Сумського територіального відділення Малої академії наук, 2422 – вихованці гуртків та творчих об’єднань позашкільних закладів області, 320 – переможці міжнародних, всеукраїнських, обласних спортивних змагань.
Приємно повідомити, що в когорту найрозумніших ввійшов і наш юний земляк Ростислав Ханюков, учень 9 класу міської школи №5. Худенький, небагатослівний, не по літах серйозний, — і вже з такими досягненнями, почавши з 1 класу, як відмінник. Брати участь в олімпіадах Ростислав почав у 8 класі, виборовши перші місця з хімії і фізики, а потім ввійшов в трійку найрозумніших з цих предметів на обласній олімпіаді. Минулої осені хлопець виступив ще впевненіше на районній олімпіаді, завоювавши перші місця з хімії, фізики, іноземної мови та інформатики. Перед обласними змаганнями побував ще в Броварах під Києвом, де проходив Всеукраїнський конкурс з інформаційних технологій. Честь району і області з Ростиславом захищали випускниця СШ №5 Анна Бойко, і студент Сергій Самойлов. В номінації «Створення веб-сторінки» Р.Ханюков серед 25 учасників виборов друге місце, а в командному заліку наші зайняли третє місце.
Розпочався обласний тур шкільних олімпіад, в якому Ростислав Ханюков змагатиметься з однолітками на кращі знання з хімії, фізики та іноземної мови. Звичайно, готуватися допомагають вчителі, Ростислав вдячний Ірині Іванівні Романенко, Ірині Михайлівні Лук’яніхіній і Тетяні Іванівні Мірошниченко. Отже, Ростиславе, бажаємо тобі нових перемог.

Попіклуйтесь про своє здоров’я

sadovnychyi — Thu, 11 Feb 2010 11:22:38 GMT

12 лютого, в п’ятницю, 2010 року в районній поліклініці прийматимуть і оглядатимуть ліквідаторів і відселених з чорнобильської зони фахівці з обласного диспансеру радіаційного захисту населення у складі терапевта, невропатолога, хірурга, ЛОРа, окуліста. Прохання з’явитися для проходження комплексного огляду обласними спеціалістами.
Прохання до керівників підприємств і організацій, головних лікарів сільських дільничних лікарень і амбулаторій, завідуючих фельдшерсько-акушерськими пунктами, голів сільських рад забезпечити 100% явку ліквідаторів і відселених в поліклініку Тростянецької ЦРЛ.
Комплексні огляди не є повністю пройденими без флюорографічного обстеження. Флюорографічне обстеження проводиться для раннього виявлення таких захворювань, як туберкульоз і онкозахворювання.
Катерина Лещенко,
ліквідатор-організатор по обслуговуванню потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС

Район шанує передовиків не квітами, а бур’янами!!!

sadovnychyi — Fri, 03 Jul 2009 06:18:15 GMT

Вцентрі міста є пам’ятний знак з обіцянкою, що буде встановлено пам’ятник на честь проголошення незалежності України. Тут же поряд районною радою обладнано прекрасну Дошку пошани, де можна ознайомитися з героїчними і трудовими подвигами тростянчан, щороку бачимо фото передовиків виробництва. Минуло 17 років. Не раз просила міська рада віддати цю територію, адже тут планується встановити пам’ятник Тарасу Шевченку. Відмовляючи у проханні, господарі й самі запустили догляд: високі бур’яни вже дістались фотографій передовиків. До дати відзначення Закону нашого життя тут не прибрали, і в цей день ніхто з районної влади не прийшов з квітами.

Вирішення конфлікту

sadovnychyi — Thu, 25 Jun 2009 10:10:18 GMT

У Києві баба Параска, а в Тростянці.... Тетяна

Символом майданних
акцій у Києві трива
лий час була «помаранчева» баба Параска, а в Тростянці таким символом стала Тетяна Пічняк, вуличком вул. маршала Рибалка. Щоб читачу були зрозумілі всі перипетії конфлікту, започаткованого нею, розповімо про них в хронологічному порядку.

Два місяці тому керівник «ЗАТ Баранюк» В. Баранюк, виконуючи постанову виконкому міськради про упорядкування та наведення санітарного стану на прилеглій до підприємства території, почав наводити порядок: вирубав чагарники, бур’яни і посадив ялиночки. Вуличком Тетяна Пічняк негайно пише заяву-скаргу до районної прокуратури. Мовляв, рятуйте, беззаконня. Мета — відстояти 2-3 метри землі від паркану підприємства, самочинно захопленої нею та сусідами.

Виступила Тетяна Пічняк з цього приводу і на сесії міської ради, після якої комісія перевірила скаргу і не знайшла у діях Баранюка криміналу. Не виявив їх і прокурор району.

Претензії земельні переросли у повітряні. Майже два десятки років ЗАТ випалює деревне вугілля, маючи на те всі необхідні законом дозволи, в тому числі і аналіз викидів у повітря. Сам підприємець того не заперечує, що інколи при розпалюванні печі чи різкому пориві вітру дим падає на землю. Щоб уникнути цього, придбав 30-метрову трубу, яку зварили і готувалися встановити. Це вирішило б проблеми жителів цього мікрорайону.

Однак механізм вже запущено і…» пішла писати губернія». Скарги полетіли в усі інстанції в Тростянці, Сум: і на нібито незаконно упорядковану територію, і шкідливі викиди в атмосферу, і (просто жах) — подача непитної, а технічної води з башти ЗАТ населенню.

Не допоміг прокурор, звернулася в районну раду. Депутатська комісія з питань соціального розвитку, охорони навколишнього середовища (голова Є. Анісов) розглянула скаргу жителів. Після неї на підприємство зачастили численні комісії, які перевіряли законність всіх дозвільних документів акціонерного товариства, вздовж і впоперек переміряли його територію, взяли проби води.

Щоб переконати, що вода відповідає нормам питної, а не технічної, як звинувачують скаржники, Баранюк подав її на аналіз навіть у Харківський інститут. У 2008 році закінчилася ліцензія на водопостачання, хоча на прохання міської ради підприємство продовжувало подавати воду мешканцям вулиць. Але після припису з прокуратури було відключено воду.

І доки ця колотнеча велася на управлінському рівні, Тетяна Пічняк не гаяла часу, перетирала на зубах підприємця Баранюка, приводила натовпи нібито невдоволених людей під його будинок. Дивно те, що на повідку цього вуличкома пішли районні спеціалісти (екологія, санстанція), які ще недавно самі дали дозволи на діяльність і висновки про безпеку виробництва. В жодну інстанцію скаржниця не представила документи про те, що в результаті діяльності підприємства жителі почали хворіти. До речі, питання дозволяти чи не дозволяти шкідливе виробництво вирішувалося понад 20 років тому, то чому ж до колишньої влади не було претензій?

Постійна депутатська комісія, взявши на себе роль Катона (грізного викривальника) порекомендувала першому секретарю райкому СПУ В. Поляковському порушити питання про припинення депутатських повноважень депутата міськради Володимира Баранюка, не знаючи, що він не є членом Соцпартії.

Якщо відверто, то не дивують такі пасажі вуличкома Пічняк проти депутата Володимира Баранюка та міського голови Юрія Бови, бо чого чекати від жінки з характером нечуївської баби Параски, за спиною якої на всіх вуличних сходках маячить постать депутата районної ради, голови районної організації Партії Регіонів Олексія Новохатського. Так було і 18 червня, коли представники вулиць Рибалка, Пам ’яті зібралися на сходку, запросивши міського голову Юрія Бову, його заступника Юрія Зайця, директора ЗАТ «Баранюк». Обидві сторони конфлікту висловлювали свої претензії і пропозиції.

У день зборів голова РДА С.Бабич провів нараду за участю спеціалістів районних і запрошених обласних служб. Ставив питання, не як дати воду людям, а як забрати водонапірну башту у ЗАТ «Баранюк». На неможливості цього наголосив сам прокурор. Це остудило голови і було доручено вирішити питання водопостачання вулиці Ю.Бові, який запросив голову РДА на сходку. Той відмовився, зіславшись на зайнятість.

На цей час Баранюк по добрій волі уже демонтував випалювальні печі, одержав висновок експертизи води, яка по всіх показниках, крім одного (трохи завищений вміст заліза) відповідає вимогам питної. Під час сходки виявилось, що мешканці вулиці Рибалка приховували дійсні показники використання води (на сміх курям, у сім’ях з 4-5 чоловік, у двоповерхових котеджах з туалетом, ванною, беручи воду для миття машини, поливу) використовували за місяць… 2-3 куби води. Дехто взагалі відмовлявся платити, виправдовуючи свою поведінку нібито технічними якостями води. Вірили на слово користувачам, бо ж на підприємстві не передбачено в штаті контролера через те, що водонапірна башта призначена в основному тільки для підприємства.

Пояснивши людям ситуацію, що склалася (міська рада не має права зобов’язати керівника акціонерного товариства забезпечувати населення водою), міський голова порадив обом сторонам знайти порозуміння, зробити один одному крок назустріч, а не нагнітати ситуацію. Однак вуличком Тетяна Пічняк та ще кілька «активістів» вулиці Рибалка були непримиренними, перебивали виступаючих, викрикували, слухати не хотіли, вимагали одне: «Дай нам воду», хоча напередодні Т. Пічняк всім заявляла, що прекрасно може обійтися без води. Ось така неординарність. Далі завелися в обопільних звинуваченнях вже один проти одного, пересварившись, самі жителі вулиць.

Тиша запанувала лише тоді, коли став говорити Володимир Баранюк. А говорити йому було про що, надто багато образ нанесли люди. Всі корисні для громади депутатські починання Баранюка, упорядкування кладовища, освітлення вулиці Рибалка обернулися для нього скаргами і наклепами у районній газеті «Новини Тростянеччини. А він, зціпивши зуби, косив бур’яни і вивозив сміття, витрачав кошти товариства на ремонт водомережі, постачав, виявляється без ліцензії питну воду населенню, за що був оштрафований.

Своєю агресією люди створили собі проблему. Не самі, а руками окремих політичних сил, які «стрижуть» на штучно створених конфліктах свої адміністративні і політичні дивіденди. Чому на жодних вуличних зборах по заявах жителів не були присутні районні керівники? Відповідь лежить на поверхні: щоб затюкати керівника і депутата міськради Володимира Баранюка, не дати йому працювати, скомпрометувати в очах громадськості, а заодно і міського голову Юрія Бову.

Не хочеться коментувати істеричних заяв Тетяни Пічняк, але в усій затіяній нею тяганині є два позитивних моменти: майже у кожного жителя вулиці маршала Рибалка виявлено порушення забудови («прихватизації» вулиці) і санітарних норм.

Районна СЕС перевірила якість води у колодязях на вулицях Рибалка, Пам’яті, Комінтерна на відповідність води державним вимогам правил санітарії і норм. Благополучним виявився лише один колодязь, в решті вміст нітратів перевищує допустимі норми у кілька разів, в колодязі на вул. Маршала Рибалка індекс бактерійної групи кишкових паличок в 25 разів перевищує допустимі норми, тобто вода забруднена мікроорганізмами, а з башти іде чиста вода. Як кажуть, не було б щастя та нещастя допомогло.

Не гуде більше вулиця, збурена чомусь від лютої ненависті вуличкомом Т. Пічняк. Який же висновок напрошується? Злоба, заздрість, брехня, ніби смог (туман з димом) стоїть серед людей. І весь цей негатив настроїв спритні політикани спрямували у своїх інтересах.

Маємо сказати і про те, що непривабливу роль у всій цій брудній колотнечі відіграла районна газета «Новини Тростянеччини», яка звила на своїх сторінках кубло дезінформації. Колеги зі слів вуличкома, не підкріплених документами, огуджують директора ЗАТ В. Баранюка. «Творчий» доробок газети на цю тему жалюгідний. А слід би хоч після всього сказати правду, що територія ЗАТ не розширюється, як пише «НТ» (№30), а, навпаки, зменшилася з 16355 м. кв. до 15431 м. кв, що вода не технічна, а одна з найякісніших у місті. На превеликий подив газета жодним словом не обмовилася про техногенну ситуацію, яку днями створив для жителів електрозаводського виселку голова згаданої комісії райради Євген Анісов, відключивши у спеку електропостачання КНС і очисних споруд, у відповідь на рішення сесії міськради про підвищення його підприємству плати за землю. Ситуація вирішилася у кабінеті міського голови і пройшла непоміченою повз районних керівників і газету.

У газети не повинно бути обхідних шляхів, хитрих стежок і провулочків, преса служить одному: народу, правді і добру. Тому правильно говорили жителі вулиці Пам’яті, що треба і скаржникам, і газетярам набратися мужності і мудрості і спростувати брудну і безглузду «творчість» на сторінках газети стосовно ЗАТ «Баранюк».

Тамара Смілянська

З 5 червня район без прокурора

sadovnychyi — Thu, 25 Jun 2009 09:52:19 GMT

З 5 червня район без прокурора — О.Г.Кравцов пішов на підвищення - в Генеральну прокуратуру. Виконує обов’язки прокурора його заступник Ольга Дмитрівна Мірошниченко, радник юстиції.

Такі справи...

sadovnychyi — Thu, 25 Jun 2009 09:46:15 GMT

За крок до техногенної катастрофи

sadovnychyi — Thu, 18 Jun 2009 08:08:37 GMT

були жителі елекрозаводського виселку у вівторок

Напередодні, ввечері у понеділок, директор ЗАТ «Електропобутприлад» Є.Анісов повідомив у міську раду, що відключить від електропостачання КНС і очисні споруди. Мовляв, на заводі склалась скрутна економічна ситуація, електроустановка потужністю 30 квТ на годину завдає значних збитків. Чим це загрожувало жителям виселку? Внаслідок несвоєчасної відкачки каналізаційних стоків 12 багатоповерхівок фекалії затопили б всі прийомні колодязі, підвали багатоповерхівок, прийомне відділення КНС, пошкодили б насоси і довелось би не один день вдихати неприємні запахи. Комунальникам було б нанесено значної фінансової шкоди і великих фізичних затрат по відновленню роботи КНС і очисних споруд.

А на ранок попередження перейшло в дію: електроенергію таки відключили. Тому було екстрено скликано нараду при міському голові з участю М. Мар’єнкова, директора району електричних мереж, В.Голубничого, голови постійної депутатської комісії по промисловості міської ради, представників комунальної служби та спеціаліста по захисту прав споживачів..

Свої дії Є.Анісов мотивував тим, що електроустановка безгоспна, у 2005 році була покинута тодішнім ліквідатором Д.Пєхтєрєвим, фактично він її нікому не передавав. І просив розглянути це питання у комплексі, тобто з одночасним вирішенням зменшення орендної плати за землю свого підприємства.

Ось тут і розкрилась мотивація цієї протиправної акції. Справа в тому, що на одній з останніх сесій депутати і міська рада підвищили розмір орендної плати за землю ЗАТ «Елекропобутприлад», привівши її до відповідності з іншими підприємствами. Так у 2005 та в 2006 році до ЗАТ «Електропобутприлад» було застосовано за оренду землі мінімальний коефіцієнт, у 2007 році теж надавались пільги, давши можливість заводу загалом зекономити на цьому близько 100 тисяч гривень, які не надійшли до міського бюджету. Та до гарного швидко звикаєш. На жаль, Є.Анісов зрозумів це по своєму і вирішив, незважаючи на загрозливу ситуацію, в якій могли б опинитися жителі елекрозаводського виселку, вдатися до шантажу міської ради і комунальників, відключивши КНС від електропостачання в разі не вирішення його земельного питання.

Кілька годин тривали гарячі дебати в кабінеті міського голови, звинувачення власника заводу і роз’яснення спеціалістів, мотивування, пошуки виходу з ситуації і було страшно подумати, що увесь цей час очисні споруди не працювали. Вразила заява директора заводу про те, що очисні споруди і КНС комунальники довели до аварійного стану і не належно виконують роботу по обслуговуванню, що викликало негативну реакцію як самих комунальників, так і спеціалістів міської ради. Адже всім добре відомо, що в 2005 році, коли завод було поділено на дві частини ВАТ і ЗАТ ЕПП, очисні споруди буквально в руїнах прийняли комунальники, щоб хоч якось продовжити роботу до будівництва нової КНС. Проте Анісов стояв на своєму, не бажаючи йти на компроміс. Непоступні були і члени комісії, котрі твердо заявили про недопустимість будь-якого шантажу, внаслідок якого постраждають люди. Та Є.Анісов продовжував відстоювати свої вимоги:каналізаційна мережа проходить частково по землях заводу, за яку він платить оренду. Отже комунальники повинні йому сплачувати за використання труб, по яких тече каналізація. Такого нахабства ніхто з присутніх не чекав. Тому вирішили вийти на місце і розібратися. Коли ж комісія вийшла на місце, з’ясувалось, що саме комунальники безкоштовно обслуговують цю мережу, чистять, промивають її, завод ні копійки не витрачає на її обслуговування і експлуатацію. То за що ж платити гроші? Тільки тому, що в ці мережі скидають свої стоки з контори заводу та з філіалу університету, який орендує приміщенні? Невже цього не знав Є. Анісов, висуваючи свої вимоги? Невже жадоба до заробітку будь-якою ціною стоїть найголовнішим завданням у цього керівника? Невже проблеми, які він створив місту, його жителям йому чужі? Довелось довго проводити роз’яснювальну роботу міському голові. В результаті, близько обідньої пори електропостачання на КНС було добровільно відновлено. До речі, йдучи по території колись цього потужного флагмана нашого міста дивували не лише напівзруйновані приміщення, а й величезні чагарники, якими заріс завод. Навіть мак тут червонів, невже для наркоманів? Мабуть, давно не заглядали сюди ні інспектори по охороні земель, ні працівники санстанції…

Цього разу міському голові вдалось знайти спільну мову з директором Є.Анісовим. Але чи є гарантія, що не повторяться такі неправомірні акції? Чому керівник заводу стоїть поза інтересами жителів електрозаводського виселку, мешканці якого практично всі працювали на даному заводі, зводили його цехи, які «вдало» були приватизовані і сьогодні майже знищені.

У звітах в основному мінуси

sadovnychyi — Thu, 18 Jun 2009 07:22:16 GMT

Дані відділу статистики у Тростянецькому районі за січень-квітень 2009 року

Промисловість. У харчовій промисловості у квітні проти березня на 5% зменшено виробництво хлібобулочних виробів, а проти відповідного періоду минулого року — на 69,1%.

На складах виробників накопичились чималі запаси нереалізованої продукції: шоколаду і аналогічних виробів, меблів для сидіння, виробів з соломки, насоси відцентровані для перекачки рідин тощо.

Рослинництво. Посіяно зернові культури на площі 5171 га, що на 11,2% менше проти минулого року.

Тваринництво. За січень-квітень цього року сільгосппідприємствами району вирощено 3381 ц худоби, реалізовано 1805 ц, вироблено 22754 ц молока. В порівнянні з минулим роком реалізовано на забій худоби в 2,4 рази менше, молока на 16,2% більше, обсяги вирощування худоби в 1,9 раза збільшено до обсягу реалізації.

За січень-квітень проти минулого року середній надій молока від корови збільшився на 286 кг (на 30,3%) і становив 1229 кг.

На 1 травня в сільгосппідприємствах району налічувалось 7096 голів ВРХ, в т.ч. 2294 корів, 2812 свиней, 495 овець.

У порівнянні з відповідною датою попереднього року чисельність ВРХ зменшилась на 8,8%, в т. ч. корів - на 15%, свиней — в 1,7 рази, овець збільшилось на 20,1%.Капітальні інвестиції. За січень-березень підприємствами і організаціями району усіх форм власності за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 20 774 тис. грн.. капітальних інвестицій.

Будівництво. За цей період будівельниками по району виконано робіт на суму 156 тис. грн.., що на 72,4% менше, ніж за відповідний період минулого року.

Доходи. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника у квітні становила 1 665 грн. Її рівень в 2,7 рази більше мінімальної заробітної плати (625 грн.) і в 2,5 рази перевищив встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб (669 грн.)

Субсидія. 380 сім’ям призначена субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та електроенергії. Середній розмір призначеної субсидії на одну сім’ю у квітні становив 7, 82 грн. За аналогічний період минулого року — 50 грн.

249 сім’ям призначені субсидії готівкою для відшкодування витрат, пов’язаних з придбанням скрапленого газу та твердого палива. Середній розмір призначеної субсидії у квітні на одну сім’ю — 289,6 грн.Ринок праці. На обліку в державній службі зайнятості на 1 травня перебувало 1 183 незайнятих громадянина, що на 13,1% менше, ніж місяць тому, і на 12,7% більше, ніж на відповідну дату минулого року.

Середній розмір допомоги у квітні склав 548,7 грн., зменшився порівняно з березнем на 2,7%.

Демографія. На 1 квітня в районі проживало 38 106 осіб, з них 21 780 — у місті.

За цей час народилось 87 дітей, у той час як померлих зареєстровано 246 осіб. Показник народжуваності збільшився до 9,2%, коефіцієнт смертності населення — до 26,1 осіб на 1000 жителів.

Кому не до вподоби розвиток нашого міста?

sadovnychyi — Thu, 18 Jun 2009 07:11:01 GMT

Здається, більшість тростянчан вже звикла до постійних звинувачень, що лунають на адресу міської ради та її голови Юрія Анатолійовича Бови з уст різних «борців за справедливість», які будь-що намагаються очорнити зроблене з допомогою все нових і нових методів. Хто ці люди, напевно, не треба нагадувати тростянчанам, як і те, який їх особистий вклад у розбудову нашого міста.

Очевидна і провідна роль лідера цієї боротьби – Миколи Яковича Березіна, який ніяк не вгамується після того, як його «попросили» з посади очільника району. Незважаючи на зміну верхівки районного керівництва, у його послідовників методи роботи в районі залишилися старі – залякування, численні перевірки, штрафи, небажання прозоро і публічно працювати. А головне слухатися «порад» Миколи Березіна. Все, на що надіялися тростянчани після помаранчевої революції, кануло в бездну, бо районом і досі «опікується» Микола Березін. Його вмінню викрутитися з майже безвихідної ситуації можна позаздрити. Куди, наприклад, поділися численні кримінальні справи, порушені відносно нього у 2004-2005 роках? На диво, він зумів не лише не сісти на лаву підсудних після того, що натворив у районі, а навіть став депутатом обласної ради завдяки партії Вітренко, де його хутко, мабуть, за чималу суму пригріли.

Сьогодні Микола Якович уже повчає всю область, як треба розвивати території, втілювати в життя соціально-економічні плани. Жителям Тростянеччини гірко дивитися на його обличчя по телебаченню, особливо селянам, які залишилися без роботи в зруйнованих господарствах. Ця людина, мабуть, взагалі не має совісті. Як ще можна пояснити той факт, коли приховавши свій пенсійний вік, він став працювати у обласній раді на постійній основі, мабуть, плануючи отримати добру пенсію державного службовця. Не вийшло. Правоохоронні органи швидко вгамували незаконні бажання Миколи Березіна. Довелося піти. Та не минуло і півроку, як він вже виступив проти вчорашнього свого колеги, голови обласної ради В’ячеслава Шапошника і, мабуть, за таку завзятість і отримав мандат радника голови обласної адміністрації.

Тепер настав час помститися і показати, хто в районі хазяїн. З цим Микола Березін не забарився і розпочав активні дії проти міського голови Юрія Бови. Саме за його активного лобіювання до нашого міста і завітала перевірка, та не проста, а в складі спеціалістів майже усіх відділів і управлінь облдержадміністрації. На чолі її, звісно став сам Микола Березін.

Чому саме до Тростянця? Що насправді криється за цими діями? Чи об’єктивні перевіряючі? Які будуть наслідки перевірки? З цими питаннями ми звернулися до міського голови Юрія Анатолійовича Бови.

— Це вже не перша перевірка, яка приїздить до Тростянця, — сказав міський голова. — За чотири роки, що я очолюю міську раду, кого тільки не довелося бачити в її стінах. Були і об’єктивні перевіряючі, і такі, які писали усіляку нісенітницю, не звертаючи уваги на наші аргументовані законодавством пояснення. Приводом для перевірок служать різні наклепи, котрі надсилають до усіляких інстанцій Ю.Слабоспицький, О.Новохатський, М.Панкін, голови районної ради та адміністрації Є.Холодов і С.Бабич. Вони намагаються будь-що очорнити мене у очах громадян нашого міста, навісити всілякі ярлики, перекручуючи різні події та видумуючи неіснуючі факти. За цими людьми, на моє глибоке переконання, стоїть Микола Березін, до думки та повчань якого дуже прислухаються у стінах райради та райдержадміністрації. Вони не можуть спокійно жити, адже за ці роки мною були зруйновані злочинні схеми по відмиванню бюджетних коштів, поставлено крапку у поборах підприємців, ведеться боротьба з неплатниками податків, в голос заявляється про явні корупційні дії районного керівництва навколо ринків міста, викриваються численні зловживання з бюджетними коштами, що мають сьогодні місце у діях Є.Холодова та інших посадовців району.

Наведу кілька прикладів: більше, ніж півмільйона гривень витрачено лише у 2008 році всупереч діючому законодавству понад норми на утримання численного апарату районної ради та її очільників. Сотні тисяч гривень осідають у кишенях людей, причетних до роботи ринків, які повинні надходити до міського бюджету. Роками не сплачуються кошти за використання землі під Будинком побуту, колишньою поліклінікою та іншим районним майном, а це десятки тисяч гривень втрат знову ж таки бюджету як міста, так і району.

А що діється на деяких приватних об’єктах, куди за часів Березіна не ступала нога контролюючих служб? Так на оптовій базі Яковенка, через яку проходять десятки тон усіляких товарів від пива до продуктів харчування, працює… дві особи. Інші, немов привиди, начебто і є, але ні у звітності, ні при сплаті податків їх немає. Орієнтовний збиток лише від діяльності цього підприємця нараховується у майже сотню тисяч гривень лише до міського бюджету. Повірте таких прикладів чимало. І з цим спрутом треба боротися, крок за кроком очищаючи наше місто від усілякого бруду, залишеного попередньою владою, не давати нинішнім ра-йонним нуворишам обкрадати бюджет, а значить нас з вами.

Тому і триває неоголошена війна проти мене та людей, які разом зі мною працюють над розвитком нашого міста. Мої опоненти добре розуміють, що наближаються місцеві вибори, які повинні відбутися вже у березні наступного року. А оскільки хвалитися за свою роботу їм нічим, то головне, що намагаються робити, це максимально нашкодити мені, не дати нормально працювати, через свою газету «Новини Тростянеччини», ледь не в кожному номері виливають бруд на мене. Саме таким методом вони намагаються нав’язати виборцям свою політику, політику по усуненню міського голови Юрія Бови з посади будь-якими методами.

Цього разу до нас на перевірку завітали майже 80 (!!!) перевіряючих з різних служб. Уявіть собі, як можна швидко дати усім відповіді, якщо у міській раді лише 25 спе-ціалістів. Та, мабуть, завдання і полягало в тому, щоб для декого паралізувати роботу міської ради. Інакше це не назвеш. Чому не можна було поступово, наприклад, протягом місяця проводити перевірку? Це дозволяє робити законодавство і ми не заперечуємо, бо працюємо відкрито і прозоро. Недарма усі документи, що стосуються діяльності міської ради, є як у моїх прибічників, так і у опонентів.

Але саме максимально загострити обстановку навколо цієї перевірки, мабуть, стояло завданням у Миколи Березіна. Та й час вибрали знову вдалий, знаючи, що міський голова буде у відрядженні у складі делегації від Кабінету Міністрів до Брюселю. Спілкуючись перший і другий день з деякими перевіряючими, мені було добре видно їх настрой. Одні приїхали дійсно подивитися, як ми виконуємо делеговані державою повноваження по утриманню дитсадків, розвитку спорту, охорони історичної спадщини, тощо, а дехто вже через десять хвилин спілкування з нашими посадовцями витягував з портфеля акт з різними «недоліками» у роботі міського голови та міської ради. Дуже очевидне намагання знову і знову сформувати «пакет порушень», при цьому абсолютно не дивлячись на наші пояснення, на дійсний стан речей. Я передбачаю, що вже через кілька днів Микола Березін з різних трибун буде трясти цим пакетом так званих «порушень». А щоб таких порушень було побільше, він особисто ще раз, у п’ятницю, зібрав у райдержадміністрації керівників управлінь та відділів і наполегливо майже три години «роз’яснював», як треба писати, бо акт без порушень він, як заступник голови комісії, не підпише. Дехто відразу після такої «накачки» почав виконувати настанови, написавши нісенітницю. Ми, звісно, такі документи не підписуватимемо. Звичайно, якщо будуть конструктивні зауваження чи пропозиції щодо покращення нашої роботи, візьмемо їх до уваги у подальшій роботі. Ніхто не каже сьогодні, що у нас усе ідеально. Адже, щоб усі повноваження виконувати, потрібні чималі кошти, якими держава нас не може забезпечити, а район не бажає співпрацювати. Стара приказка стверджує, «хто не працює, той не помиляється». Я гадаю, що остаточний мій коментар буде після надання міській раді повного акту перевірки, який ми обов’язково розглянемо у колективі, на виконкомі і, напевно, на сесії міської ради.

— Нещодавно Едуард Холодов, голова райради, на одному з зібрань з мешканцями міста, яке відбувалося у райраді, акцентував на тому, що чим більше Ви робите у місті, тим більше на цьому наживаєтеся. Як Ви це прокоментуєте?

— Що тут коментувати. Напевно, він по собі судить. Якщо дійсно так було, то чому не навів приклади, на чому я наживаюся. Мені б це було цікаво. Краще б розповів, чим він займається, керуючи майже чотири роки районом. У нас бюджет міста лише 7 мільйонів гривень на рік, з них лише на дитсадки більше 3,5 мільйона іде. Порівняйте їх з майже 50 мільйонами районного бюджету. Тому при таких коштах ми намагаємося економити кожну копійку і, незважаючи на кризу, ще й намагаємося рухатися уперед, розвиваючи та благоустроюючи наше місто. Не забуваємо ми і звітувати як перед депутатами за використання коштів, так і перед нашими жителями, як на зустрічах-звітах, так і на сайті міста, де є уся необхідна інформація. На жаль, цього пан Холодов чомусь не робить, а звіти його на сесіях навіть звітами важко назвати, один сором за такий «розвиток» району.

— Юрію Анатолійовичу, після такого бруду та нападок, які лунають на Вашу адресу, чи не виникало бажання покинути цю роботу, щоб поберегти свої нерви?

— Йдучи на цю посаду, я добре усвідомлював, який спадок приймаю, як у сфері господарчій, та і у політичній площині. Та комусь же треба припинити все, що творилося у районі та місті десятки років. Звісно, роботи багато, за день чи місяць, навіть за рік чи два її не переробити. Та я йшов працювати у міську раду з реальним планом дій, який послідовно впроваджую у життя. Добре, що навколо мене згуртувалися небайдужі тростянчани, депутати міської ради, члени виконкому. Людей, які мене підтримують з кожним днем більшає.

Навіть ті, хто не вірив у мене спочатку, хто піддався на різні провокації, повірив у брехню, наразі розкрили очі, побачивши реальну роботу на благо міста, яку я роблю не сам, а з великим колом однодумців, яким завдячую за підтримку. Тому я ніколи не опущу руки ні перед якими перепонами чи труднощами, що будуть на шляху. А для своїх опонентів скажу, що ми зробимо наше місто ще кращим — я в це вірю.

Чи отримаемо "Юліну тисячу"?

sadovnychyi — Fri, 29 May 2009 06:55:46 GMT

Кабінет Міністрів вирішив відновити виплату компенсацій по вкладах громадян в Ощадбанк колишнього СРСР. На це виділено 250 млн. грн., з яких 87 млн. піде на компенсацію вкладникам, які не встигли отримати «Юліну тисячу» в 2008 році. 157 млн. піде на компенсацію спадкоємцям вкладників (не більше 500 грн.), 6 млн. — спадкоємцям тих, хто був застрахований в Держстраху СРСР і помер в 2006-2008 роках (не більше 500 грн.). Торік на аналогічні компенсації було виділено 6 млрд.грн. і «Юліну тисячу» отримало приблизно 6 млн. чоловік. У цьому році, виходячи з суми 87 млн., шанси отримати тисячу має 90 тисяч чоловік, в той час, як її ще не отримало 14 млн. чоловік. На початку 2008 року «Юліна тисяча» спровокувала ріст цін на товари першої необхідності, але в цьому році через далеко менші виплати інфляція не очікується. Правда, ще невідомо, коли почнуться виплати, та й чи будуть вони взагалі після численних обіцянок.