Мимоволі потяглась рука до гілки, а тут як тут і «охоронець» з господарем Віталієм Поляковським, першим секретарем Тростянецького районного комітету Соціалістичної партії України, депутатом міської ради. Почалася розмова. Як вдалося виростити таку красу і багатство?
— Знаєте, людина в житі повинна зробити три справи, — сказав Віталій Михайлович, — це побудувати будинок, виростити дітей, посадити дерево. Давно мріяв зайнятися садівництвом, чотири роки тому трапилась така нагода — взяв в оренду 3,5 га землі на відстійниках цукрозаводу. Придбав і посадив понад 1800 саджанців таких сортів, як Сенат орловський, Зоря Алтая, Київське велике яблуко, Флорина та інші — всі зимові сорти.
Довелось затратити чимало сил і знань — обробляти сад від шкідників і бур’янів, рятувати взимку від гризунів, дотримуватися технології, щоб отримати вже минулого року, хоч і невеличкий перший врожай — десь кг 300. Пізньої осені я його розвіз по всіх дитячих садочках міста. Скажу відверто, це така радість на серці, коли бачив, як вони смакували яблуками. Цього року знову частину врожаю передам у дошкільні заклади міста. До речі, в перші роки, коли саджанці тільки-но йшли в ріст, в саду вирощували кавуни, частину яких я роздав пенсіонерам.
— Віталіє Михайловичу, ви очолюєте Тростянецький районний комітет СПУ?
— Соціалістом став у 2005 році, бо мені імпонувала програма діяльності О.Мороза на відміну від інших політичних сил. Тут конкретність і реальність — підтримка незахищених верств населення. І нам за два останні роки є про що звітувати. По-перше, ми за власні кошти придбали малька білого амура і товстолобика і зарибили нескучанські озера, які заросли водоростями. Ви б побачили, як очистились озера і які красені-риби виблискують у воді. На жаль, не раз доводилось спостерігати, як закидають браконьєри сітки у воду, ловити їх на гарячому. Плануємо ще раз запустити в озеро малька. До того ж я займаюсь садом. Хочеться, щоб більше було людей, які хоч щось дають громаді, роблять для міста, його процвітання.
