Можна. Якщо на початку року не занижувати показники дохідної частини. Ось і вийшло сьогодні перевиконання доходу по кількох статтях — прибутковій та сплаті за землю. А це понад 500 тисяч гривень, які стали предметом дискусії на сесії. Половину коштів міська рада просила дати на ремонт багатоповерхівок, дитсадків чи будівництво водомережі. Не дали. Гроші пішли у фонд споживання (практично всі на зарплату) до КП «Райкомунгосп». Тільки уявіть собі, з початку цього року підприємству виділено 635 тис. грн. (!?) І що ми маємо від цього? Порівняйте це невеличке підприємство з 1,5 млн. грн., на які рік утримується наше місто, або з 253 тисячами, на які міська рада утримує весь житловий фонд.

За час існування господарчого відділу, створеного за ініціативою М.Я.Березіна і не підтриманого в жодному районі області, різними контролюючими органами виявлено фінансові порушення на кілька мільйонів гривень. І нічого. Навпаки, змінивши вивіску підприємства, нинішні керівники району продовжують «направляти» сюди кошти.

Не раз звучали ці слова при розгляді програми підтримки збереження пам’ятників та меморіалів на місцях захоронень, пов’язаних з подіями Великої Вітчизняної війни, на 2009-2010 роки. Про виконання її інформував В.Перетятько, начальник відділу культури і туризму РДА, з одночасним демонструванням слайдів. З 68 пам’ятників історії в районі близько 85% потребують об’ємних капітальних затрат на ремонт, реставрацію чи заміну. Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми, складає 289 тис.грн., з них 148 тисяч — з районного бюджету, 141 тисяча — з сільських та міського бюджетів. У районний бюджет на цей рік було закладено… 7 тисяч, які направлено в Жигайлівку для підготовки проекту і заміни пам’ятника в с.Чернеччина. Із запланованих 24,4 тис. грн. у місцеві бюджети на опоряджувальні роботи було направлено 20,2 тисячі. Найбільше коштів було витрачено по міській раді — 5 тис. грн.,Боромлянській, Білківській і Криничненській — по 3 тисячі.

А слайди під час розповіді показували вражаючу дійсність. Воїн-визволитель на п’єдесталі без голови або з однією рукою, постаменти облуплені. Всі пам’ятники ставились в основному у 50-60-х роках з бетону, пластмаси і за цей час прийшли в непридатність. Зайшла мова про книгу, яка готується в області до друку. Затримка в тому, що не всі ще описано архітектурні і археологічні пам’ятки. Щодо пам’ятників Леніну, то сьогодні всі вони по Україні зняті з державного реєстру. Зносити їх, переносити чи демонтувати — воля громади.

Щоб ми і скільки не говорили про пам’ятники — потрібні гроші. Таким був лейтмотив виступу депутатів-комуністів В.Кліпікова і А. Касьянова. Вони схвально відгукнулись про роботу в цьому плані міської ради. Відновлено меморіал на центральному кладовищі, де поховано 200 померлих у госпіталі, відремонтовано пам’ятник на території ЗОШ№3, в районі цукрозаводу. А ось по селах майже нічого не зроблено. Нема коштів? Але ж знайшли 46 тисяч на будівництво каплички, вважаючи, що слова «всем убиенным…» належать і загиблим в роки війни. Тим, хто загинув в роки Великої Вітчизняної війни, повинні стояти пам’ятники.

— Я один з ініціаторів програми підтримки збереження пам’ятників, — сказав Анатолій Касьянов. — Ще в 2006 році просили РДА провести ревізію пам’ятників. Проігнорували. Довелось братися самим, створили комісію і об’їздили всі пам’ятні місця. За 18 років нашої Незалежності пам’ятники прийшли в такий занепад, що соромно і перед мертвими, і перед живими. Пам’ятники без догляду руйнуються, а тоді, як непридатні, зносяться. Правильно зробили жителі Артеморястівки, які не дали знести пам’ятник, знаючи, що ніхто кращого їм не поставить. Впевнений, пройде час і на нових пам’ятниках замість червоної зірки з’являться тризубці або хрести. Тож треба берегти старі, залучаючи до цього школярів, молодь.

На порядку денному стояли звіти депутатів Л. Романенка, Т.Русанюк, С.Самойленка, О.Сидоренка, В.Семенка, М.Слівкіна, В.Дронова, В.Провозіна, голови постійної комісії. На трибуну вийшов лише С.Самойленко, голова районного осередку ВО «Батьківщина», розповів про свою депутатську діяльність. Хотілось би вірити, що у цього депутата дійсно є така сила і вплив, уміння вирішувати різні проблеми. За його словами, з 95 запитів йому вдалось вирішити 94, не зміг лише допомогти в проведенні газопроводу до Новгородського (ця проблема не під силу ось уже 30 років жодному відомству і чиновнику), похвалився своєю участю в суботниках (в цьому році на 5-ти толоках його ніхто не бачив) та в проведенні для малят конкурсів малюнків на асфальті. Завдяки цьому депутату, виявляється, районна лікарня отримала з Києва медичне обладнання на солідну суму. Були претензії до міського голови, який не сприймає його численні пропозиції щодо поліпшення соціально-економічного розвитку міста, хоча не назвав жодної.

Звіти інших депутатів проголосували екстерном, так і не почувши про їх діяльність.

Апогеєм сесії став виступ депутата обласної ради М.Я. Березіна. Правда, перед ним виступив ще один депутат з області — Анатолій Руденко, але Микола Якович, знаючи всі наші проблеми, бо багато років тут працював, виклав завдання тезисно. Почав з області, назвавши цифри, які нічого хорошого не віщували. Якщо на цей час у минулому році обласний бюджет мав 1,7 млрд. грн.., то в цьому році 1,2 млрд. Уже переплачено 467 млн. грн., які пішли в державний бюджет, на місця — ні копійки. До того ж борг по зарплаті складає 18 млн., по енергоносіях — 17 млн. Ситуація катастрофічна: сировина не закуповується, падає виробництво. Українські аграрні інвестиції з 80 тисяч гектарів не засіяли 50 тисяч. З 11 молокозаводів в області працює лише один — Шосткинський, решта, як цехи. Не працює жоден з 19 цукрових заводів, торік не виробили жодної тонни цукру.

— Де шукати резерви, де брати гроші? — задав риторичне питання М.Березін. — Ось цим ми й займаємось.

Запропонував підготувати сесію по виконанню соціально-економічних планів у районі, розібратися з кожним підприємством, приватним підприємцем, щоб всі платили чесно податки. Якщо сьогодні не припинемо вирізання худоби в приватному секторі, (пригадалось, як при Миколі Яковичу в товариствах району інтенсивно вирізалась худоба, навіть тільна), то через 1-2 роки не буде нічого. Вже вирізано половину по області. І поставив завдання, в першій частині не повністю зрозуміле (цитуємо дослівно):

— Для місцевих органів — все отбросить, що є, об’єднатися і настроїтись на роботу так, щоб ми могли використати кожну копійку, яку можна використати. І друга задача — будівництво житла на селі, вже в районі отримують кредити. Але треба збільшити в два рази. Бо на межі зникнення вже в області 474 села. Над цим і працює нині обласна рада і комісія, яку я очолюю.