— Хочу насамперед завірити тростянчан: зробимо все, що було обіцяно мною і моєю командою. Після виборів минуло лише 1,5 року, тому мову вестиму про частину цієї програми, яка вже виконана або реалізується.

Перш за все, нарешті завершуємо капітальний ремонт водонапірної башти по вул. Татаренка, яка подає воду жителям більшої частини міста. Залишилось підключити нові насоси, АСУ, а це значить, що башта працюватиме без персоналу, на автоматиці. Відремонтовано ємкість для води, полагоджено покрівлю. Це дає впевненість в більш якісній воді, а також в тому, що ми спокійно перезимуємо і не буде таких авралів у морози, як минулої зими. На ремонт башти було виділено 360 тисяч гривень з державного і нашого бюджетів. Але залучивши через тендерну процедуру підприємство з Черкас, вдалось зекономити близько 90 тисяч гривень і повернути їх державі.

Щодо газифікації — ми підійшли до рубежу її завершення, останній етап Смородине. Чотири кооперативи завершили газифікацію, хоча, повірте, це було нелегко, якщо згадати процедуру оформлення проектів і вишукування коштів. Вагому допомогу надали мешканці, зокрема, вул. Радомлянської, яким найдорожче обійшовся газопровід. Тому в цьому році ми намагатимемося частково компенсувати їм затрати.

Місто продовжує освітлюватися. На сьогодні працює 668 ліхтарів і це не остання цифра. З 198 вулиць і провулків є ще такі, де немє жодного ліхтаря. Це в основному околиця. Нині ведеться детальний аналіз, розроблена спеціальна карта з визначенням неосвітлених вулиць. До того ж хотілося б дати більше світла жителям Гаївського виселку, Радомлянської і Зарічної вулиць, Смородинного, тобто віддалених від центру. Сам центр майже освітлений, але хочемо довести, щоб на таких вулицях як Набережна, Півненка, Калініна, Шевченка, Миру, Татаренка на кожному стовпі світив ліхтар. Тому проситиму депутатів погодити більше коштів для встановлення додатково ще 150-200 ліхтарів. До 2010 року проблема з освітленням буде вирішена. Щодо суми платежу за електроенерію, то практично вона не дуже збільшиться, бо з встановленням ліхтарі переводимо на двотарифні з лічильниками. При таких умовах вночі споживання електроенергії коштує 5 коп. за кіловат. Ми намагаємось раціонально використовувати освітлення, але поки що не скрізь це вдається. Так по центральній вулиці можна ще побачити засвічені вдень ліхтарі. Це не спрацьовує старе фотореле і нам треба заміняти їх на нове обладнання.

Пам’ятаєте, у 2006 році гостро постало питання закриття двох дошкільних закладів, довелось тоді збирати громадські слухання. Знайшовши резервні кошти нам вдалось зберегти цю мережу і вона нині працює у повному ритмі. У місті збільшується народжуваність, про закриття садків не може йти мова. Якщо в 90-х роках працювало в місті 10 дитсадків, то тепер лишилось 5. Якими мотивами керувались колишні керівники, закриваючи дошкільні заклади? Була втрачена матеріальна база, педагогічні кадри. Тепер будувати нові — це лише мрія, відновлювати старе теж нелегко. Ми ж відкрили дві нові ясельні групи при садочках «Ромашка» і «Калинка», вирішивши проблему багатьох мам, які раніше вийшли на роботу, куди подіти дитину до трьох років. Якщо у 2006 році на утримання дошкільних закладів міста було витрачено 1400 тис. грн., то в минулому році — 2100 тисяч. Якщо до 2005 року дитсадки майже не ремонтувалися капітально крім «Калинки» та «Казки», в 2006 ми знайшли лише 30 тисяч гривень, то минулого року — понад 100 тисяч. Такий план має бути і на новий рік. Через те, що держава виділяє недостатньо коштів, ми ще змушені вдаватися до таких непопулярних заходів, як збирання благодійних коштів від батьків на ремонт у групах, придбання найнеобхіднішого. Але покінчили з хибною практикою «даємо невідому куди і за що», тепер кожен дошкільний заклад має свій рахунок і суворий контроль за використання кожної копійки. Тому батькам щира вдячність за допомогу, торік вони виділили з сімейного бюджету 97 тисяч гривень, зібравши харчі чи кошти.

Щодо відродження архітектурних пам’яток нашого міста. Мало хто вірив у відновлення Круглого двору і палацу князя Голіцина, які обросли бур’янами, засмічені, руйнувались на очах. Майже всі трудові колективи підприємств, організацій і установ, жителі міста, учні виходили не раз на толоку і завдяки спільній роботі вдалось в досить короткий строк і з меншими затратами відновити ці пам’ятки. При мінімальній вартості робіт — 49 тисяч гривень було зроблено зовнішні роботи на Круглому дворі, і стільки ж коштів витрачено на внутрішнє оздоблення. Підвели світло, частково відновили стіни, покрівлю на баштах. Тут вагома допомога і приватних підприємців, які взяли частину будівлі в оренду для будівництва торгових і розважальних точок. Пройде рік-два і ви побачите, що Круглий двір, як магніт, притягуватиме сюди і туристів, і гостей міста, і самих його жителів. Ця унікальна споруда заживе новим життям. Велику допомогу у його відновленні надала облдержадміністрація при наявності багатьох скептиків, серед яких і наша райдержадміністрація. Замість того, щоб підтримати, надати реальну допомогу, вважають й досі її аварійною спорудою, забороняючи там проводити заходи з дітьми. А губернатор області надав вагому допомогу — «Хімпром» нам безкоштовно виділив фарбу, а також посприяв у асфальтуванні всередині двору. Ідея П. Качура була провести саме тут фестиваль. Його заступник Зіновій Гузар практично все літо брав участь у планерках на відновленні Круглого двору, стимулюючи відповідні служби на конструктивну роботу і співпрацю з міською радою. А головне в тому, що вони привернули увагу обласної спільноти, «засвітили» на рівні держави наші унікальні історичні пам’ятки. Адже Круглий двір занесено в «7 чудес області». Влітку на фестиваль «Боромля» приїжджала заступник міністра культури і була щиро вражена. Саме у Тростянці відбулось обласне засідання тур операторів. Це, скажу, вже перший крок до розвитку туризму.На жаль, через негоду і сильні дощі не вдалось провести виступ симфонічного оркестру з Харкова. Хорошою традицією зарекомендував себе пленер художників, цього року збираємося провести його втретє з можливим залученням скульпторів для відновлення парку скульптур. Завершимо опорядження Алеї закоханих. Обіцяю тростянчанам, що багато цікавого побачать вони в новому році.

— Була проведена велика підготовча робота по реформуванню, жителям міста було пояснено, що вони нічого від цього не втратять, більше того, кожен підрозділ працюватиме на самоокупності. Так ТЖЕУ тепер має чотири дочірні підприємства — будинкоуправління — структурний підрозділ, який займається квартплатою і на ці кошти ремонтує під’їзди, заміняє двері, вікна у під’їздах, реалізували проект заміни старого освітлення на енергозберігаючі тощо. ДП «Ремсервіс» виконує капітальний ремонт житла, замовлення міської ради і фізичних осіб. Воно брало активну участь у відновленні Круглого двору, палацу Голіцина, нині робить ремонт в клубі «Ветеран», заготовляють необхідні матеріали, щоб весною приступити до будівництва міні-футбольного поля в міському парку, спонсором виступила наша шоколадна фабрика «КФУ».

ДП «Комунжитло» — це гуртожиток, який в минулому році передала фабрика у комунальну власність міста. Тут теж зроблено великий обсяг робіт: перекрито покрівлю єврорубероїдом, що дає гарантії на 10-20 років, введено в дію котельню з найновішим обладнанням. У січні плануємо подавати від неї також і гарячу воду. Правда, це можна було зробити і раніше, якби не вина самих мешканців. Вони умудрилися протягом року заборгувати 29 тисяч гривень за житло, а сюди входить і плата за електроенерію. РЕС і подібні служби не церемоняться з боржниками, тому й відключили гуртожиток. Скільки було скарг і галасу! Проте в один день було внесено боржниками 5800 гривень. Живуть тут в основному працівники фабрики, де зарплата виплачується немала і регулярно.

КП «Тростянецькомунсервіс» теж свого часу було на межі виживання з занедбаною, несправною технікою. Як приклад кілька років стояв булюдозер у В. І. Голубничого «Агропромбуд» і готувався на металобрухт. Ми його купили, відремонтували і нині використовуємо на санполі. Також відділили структурну групу по водовідведенню і водопостачанню, створили ДП «Екосервіс», який займається вивезенням побутового сміття, ДП «Добробут» — працівники якого ремонтують колодязі, спилюють аварійні дерева на вулицях, озеленюють місто, наводять порядок на кладовищах тощо. Є ще ДП Тростянецький комбінат комунально-побутових послуг, це готель, який вийшов на прибутки і за їх рахунок робить євроремонти в номерах. Відтепер є де зручно відпочити гостям міста.

— При плані доходів 5 млн. 123 тис. грн. зібрали їх 5 млн.643 тис., тобто на півмільйона більше. Це дало змогу зробити те, що майже не планували цього року. Наприклад, відкрити пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам у короткий строк — 7 днів, на високому рівні провести всі міські свята. Єдине, що засмутило в минулому році, це не порядність керівництва райдержадміністрації і районної ради, які на першій сесії, коли затверджувався бюджет, пообіцяли місту субвенцію 280 тисяч гривень, з них 180 тисяч — на утримання дошкільних закладів (відкриття двох ясельних груп, опалення, зарплату), і 100 тисяч — на капітальний ремонт житла. Ремонт покрівель обіцяли і на сесіях протягом року, і в різних кабінетах, але отримав міський бюджет тільки 86 тисяч гривень. Одночасно з нашого бюджету в районний було вилучено 748 тис. 411 грн. Це вплинуло на певні видатки. Тому ми не змогли до новорічних свят виплатити заробітну плату за грудень працівникам дошкільних закладів, видали лише аванс, крім того, заборгували 60 тисяч за опалення цих закладів. А третій борг — це моя совість, бо я, надіючись на чесність чиновників, обіцяв людям гроші та відповідну роботу. Дуже некоректно чинять Е.Холодов, голова районної ради, коли говорить, як турбується про житловий фонд міста, і П. Зленко, з його постійними нападками на сторінках газети «НТ». Хіба б ми не зробили ремонт покрівлі в домі, де живуть сім’я Рибальченків, коли б нам віддали обіцяні 200 тисяч гривень? Ми всі свої заплановані кошти використали до копійки, зробивши величезний обсяг робіт по ремонту покрівлі 90-квартирного будинку 5а по вул. Татаренка, частково перекрили будинок 11а по вул. Машинобудівній та по інших будинках. Дивує мене і позиція депутатського корпусу району, коли я випрошую гроші на сесіях при їх спокої. Коли ж люди йдуть до Е. Холодова з проханням допомогти в ремонті житла, то він направляє їх до мене, ніби в жарт, знаючи, що нема вже ні копійки на ці роботи. Це яскравий приклад того, хто і наскільки опікується проблемами жителів міста.

Що чекаю від бюджету 2008? Інтуїція підказує — знову нам достатньо грошей не дадуть. Контрольні показники тільки но надійшли з Києва, так що ми ще не володіємо цифрами.

Скажу одне: щоб далі жити й розвиватись треба відкидати власні і політичні амбіції, виділяючи гроші не нібито особисто Бові, а громаді міста.