 Чи можна прожити на 5 грн. на день?
Коли в 2004 році я разом з тисячами громадян стояла на Майдані, а потім там же святкувала інавгурацію Президента Ющенка —душа співала. Чого тільки варта була його обіцянка створити 5 мільйонів робочих місць. Наївно сподівалася, і на своє одне робоче місце, бо завод, де працювала, котився до банкрутства. Тепер досадно, бо президентський термін добігає кінця, а постійного місця роботи я так і не одержала, як не одержала п’ять мільйонів робочих місць вся країна. А чого варті обіцянки президента відродити село.? Язиком молоти й діло робити— це різні речі., тому ми, виборці, повинні нарешті не за словами, а за ділами оцінювати владу. Всі ці роки перебивалася, як кажуть з хліба на воду, працюючи то тимчасово, то на оплачуваних громадських роботах від РЦЗ. Людей перед пенсійного віку не дуже охоче беруть на будь-які роботи. Тепер уже не душа, а мої мізерні фінанси співають романси. Допомоги по безробіттю вистачає на те, щоб майже половину віддати за всі послуги, а решту ( виходить по 5 гривень на день) розтягую так, щоб вистачило на місяць. Про такі продукти як м’ясо, натуральне масло, риба забула вже й думати. Наша їда — хліб, картопля, макарони. За Союзу, якщо хотіли охарактеризувати людину як скнару говорили « він живе на камсі». Тепер і камса стала недоступна мені і багатьом біднякам, як я. Приниження народу і виборців переходить усі межі людського терпіння. Чи ж довго нам ще терпіти такий глум влади ? Тож обираймо таку владу, щоб нам , дітям і онукам не було досадно і соромно за наше керівництво і наш вибір, щоб кожен з нас мав роботу, освіту і ми гордилися своєю країною.
Тамара Б., жителька Тростянця.
|
