Зокрема в статті було: ”Прокуратурою зазначено, що дії Холодова та Захарченко не відповідають вимогам чинного житлового законодавства, але і не підпадають під Закон України “Про боротьбу з корупцією”. Також прокурор відмовив у порушенні кримінальної справи стосовно головного бухгалтера Тростянецької районної ради та голови районної ради за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 464, 365 і 367 Кримінального Кодексу України.
Ми на сторінках газети запитували чому прокуратура на свій лад трактує законодавство.
На виступ газети прокурор району надіслав відповідь, яку подаємо дослівно.
“Дійсно, прокуратурою на звернення виконкому міської ради проведена перевірка отримання житла громадянкою Захарченко О. Ю. Встановлено порушення вимог ст.ст.15, 47, 48 ЖК України, ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»” щодо перевищення районною радою своїх повноважень і обмеження компетенції виконкому міської ради. Внесений протест на рішення райради від 14.08.2007 року задоволений, рішення скасовано. Перевіркою наявності в діях посадовців районної ради кримінально-карного діяння встановлено наявність факту незаконного самовільного зайняття громадянкою Захарченко О. Ю. квартири. Звертаю увагу, використання при цьому службового становища, як, до речі, і заподіяння такими діями істотної шкоди не було, а без зазначених ознак, складу службових злочинів (зокрема ст. ст. 364, 365, 367 КК України) бути не може. Свої дії Захарченко О. Ю. вчиняла як громадянин, а це і зрозуміло, щоб вселитися в квартиру, посада головного бухгалтера не потрібна. Щоб читач зрозумів, приведу приклад: працює людина майстром на якомусь підприємстві, з точки зору його службового стану, він є службовою особою, але чи буде в його діях використання такого, якщо він, отримав згідно спільного рішення профкому і адміністрації підприємства житло у місті, але вселився в нього без ордеру. Така логіка може привести і до репресій. Але в той же час прокуратура звертає увагу, що дії Захарченко О. Ю. незаконні і треба звертатися до суду. Єдиним, що не зробила прокуратура району, це не звернулася з позовом до суду про примусове виселення Захарченко О. Ю. Раніше прокурори заявляли позови по окремих громадянах, в тому числі з питань виселення, оплати комунальних платежів та інше, але Генеральною прокуратурою України така практика, і я вважаю вірно, була визнана негативною. Це випливає зі змісту Закону України “Про прокуратуру”, де прокурор зобов’язаний захищати державні інтереси і права і свободи громадян. Спірні питання щодо наявності або відсутності прав у окремих громадян, зокрема на житло, повинні вирішуватися іншими установами, організаціями, що наділені для цього спеціальними правами. В цьому випадку такою установою є виконком міської ради. Інакше прокуратура стане юридичним відділом органу самоврядування при стягненні заборгованостей, зобов’язані вчинити інші дії до громадян, а ми навпаки повинні наглядати, щоб права громадян дотримувалися. Чи було б добре, якщо по кожному спірному питанню з комунальними службами, прокуратура перевіряла саме громадянина, а не організацію? До речі, аналогічна ситуація повторилася, тільки організацією, чиї права порушені, стала районна державна адміністрація, особа, яка отримала житло— працівник комунальної служби міста, а надав його виконком міської ради. (Це стосується службового житла РДА, яке раніше використовував Ромашов, про що ви вже публікували). До нас звернулася адміністрація і прокуратура також роз’яснила про необхідність самостійно оскаржувати факт зайняття житла у суді. Тому це є принципова, законна позиція прокуратури району, яка не залежить від органу самоврядування, державної влади, займаних посад і політичної належності.”
